Звичайний расизм

Новини 22.01.2016

Тривожні новини йдуть за Америки: расизм піднімає голову. І робить це так ефектно, що видно його навіть з-за Голівудських пагорбів. Крах мультикультуралізму та антирасизму розгортається у прямому ефірі та просто на червоній доріжці кінотеатру «Kodak Theatre» у Лос-Анджелесі. Тож, беріть попкорн, надягайте 3D-окуляри та зручніше вмощуйтеся в ваших кріслах, пані та панове.

Звичайний расизм

У Штатах знову золота лихоманка. Це щорічний напад, але менше з тим — до вручення золотих статуеток на кінопремії «Оскар» залишилося менше місяця. І заледве «Наступна республіка» приділила б увагу такій події, залишивши її на відкуп критикам і фанатам Голівуду, якби не чергове загострення у борців за права меншин. Ліві — створіння дріб'язкові, їм нічого не коштує зробити з мухи слона. Краще за це їм вдається тільки одне — обійтися без мухи і створити проблему буквально на рівному місці.

Тож мусимо звернути вашу увагу на одну дражливу тему. Сьогодні ми поговоримо про звичайний расизм.

Минулого тижня пильні громадські діячі Сполучених Штатів помітили: за останні два роки серед номінантів на головну кінопремію світу немає жодного представника негроїдної раси. «Ну то й що?», резонно запитає виснажений політичним вертепом український інтернет-користувач, але американська твіттер-спільнота була категорично іншої думки. Сервіс мікроблогів вибухнув флешмобом з хештегом #OscarsSoWhite. А деякі підзабуті актори навіть почали готувати бойкот заходу. І все б нічого, якби вже цього тижня керівництво Американської кіноакадемії, організатора премії «Оскар», не дало відповідь на закиди. Простіше кажучи, боси Голівуду злякалися і піддалися на банальну ліву провокацію. Але піддалися так, що заявою зробили сенсаційне зізнання.

Шеріл Бун Айзекс, президент кіноакадемії, заявила, що організація піде на суттєві кроки зі зміни власного складу. Була навіть проведена паралель з 60-70-ми роками, коли до експертів премії «Оскар» було залучено молодь, аби «зберегти життєздатність і відповідати духу часу». Проте головна теза, виголошена керівництвом найбільш авторитетної та розрекламованої кіноасоціації світу, була набагато сенсаційнішою.

«2016-го року члени академії мають звертати увагу на всі сфери сучасного життя: стать, расу, етнос і сексуальну орієнтацію» — заявила Айзекс.

Ця цитата викликає в уважного читача нерозуміння, шок та безліч питань. Але є ті, хто опинився у безсумнівному виграші. Хто вони? Звісно, це звичайні расисти.

Саме расисти мають святкувати день, коли Голівуд впав і набивати собі татуювання із уже безсмертними словами Шеріл Бун Айзекс. Тому що саме її вустами було підведено риску під будь-якими заграваннями у ліволіберальну рівність. І ось чому.

Антирасизм вимагав аби колір шкіри не був критерієм оцінки людини. Особистість має оцінюватися незалежно від тих критеріїв, які вона сама не здатна обрати. Неважливо — це стать чи раса, етнос чи сексуальні вподобання. Цього мають просто не помічати і судити людину лише за людськими чи професійними якостями. Саме про це емансипація жінок і представників сексуальних меншин, саме про це боротьба із ксенофобією, які б значення у це слово не вкладали.

І от після десятиліть промивання мізків солодкуватим розчином лівацьких ідей, суспільство у ХХІ столітті раптом чує, що у новому році (і, судячи з усього, і надалі) експерти найбільш розвиненої та успішної кіноіндустрії світу відтепер звертатимуть пильну увагу на те, чого їх просили не помічати.

Що тут скажеш? Фраза, виголошена у ліберальній Каліфорнії очільницею головної pr-структури Голівуду фактично стверджує: це кінець, дітки. Це провал антирасизму, це провал емансипації жінок та представників меншин. Більше того — це провал тих, хто заперечував націоналізм. Не те щоб ми сильно співчували з цього приводу.

Що далі? Враховуючи логіку ескалації расизму можна чекати запровадження квот. Квотний принцип у преміях — це не лише відхід від загальної рівності, побудованої на єдиних для всіх критеріях. Це, фактично, своєрідна (і, зауважте, витончена) форма апартеїду, за якого чорна шкіра завжди буде нагадувати про себе, яких би вершин ти не досягав у своїй справі. Якщо ти чорний — ти все одно маєш сидіти на «місцях для кольорових». Просто тепер вони називатимуться «квотами для меншин». Заледве можна вигадати більшу ганьбу для тих, хто так часто на мітингах і парадах кричав про свій «pride».

Расизм у Сполучених Штатах піднімає голову. І за шию його обережно підтримують місцеві ліві. Це ще не кінець, ми чекатимемо на наступні частини цієї захоплюючої історії. Тож, не здавайте ваші 3D-окуляри та не відходьте далеко. Хіба що сходіть та візьміть ще попкорну.

Олег Вишняков, «Наступна республіка»

Звичайний расизм

comments powered by Disqus