Звільнення Слов'янська

Новини 06.07.2014

Як і раніше, події в Україні залишаються темою номер один в міжнародному інформаційному просторі, затьмарюючи собою навіть гарячі події на Близькому Сході. І якщо про тонкощі близькосхідного конфлікту треба говорити окремо,  для його широкого розуміння, то подіям в Україні ми присвятимо наш традиційний тижневий огляд новин.

«Ми будемо наступати і звільняти нашу землю. Непродовження режиму припинення вогню — це наша відповідь терористам, бойовикам, мародерам. Всім тим, хто знущається над мирним населенням. Хто паралізує роботу економіки регіону. Хто зриває виплати зарплат, пенсій, стипендій. Хто підриває залізницю та руйнує водопроводи. Хто позбавив людей нормального, мирного життя.  

Збройні Сили України, Національна гвардія, інші підрозділи ніколи не дозволять собі застосовувати силу проти мирних людей.  Вони ніколи не битимуть по житлових кварталах. 

Українські солдати та гвардійці будуть ризикувати власними життями, аби тільки не піддавати загрозам жінок, дітей, літніх чоловіків. Всіх тих, хто живе на землі Донбасу і не бере до рук незаконної зброї. 

Така одвічна лицарська природа українського воїнства».

Цими словами у своєму звернені до нації в ніч з понеділка на вівторок глава держави припинив перемир’я, якого дотримувались українські силовики протягом десяти днів.

Активні дії не змусили на себе довго чекати, збройні сутички почались майже одразу в декількох точках Донецької та Луганської областей.

Всі деталі військових операцій тижня, що минув, будуть описані у багатьох історичних працях і займуть своє місце в пантеоні української військової слави. Ми ж з вами зупинимось на ключових подіях.

Попри закінчення режиму припинення вогню, в середині тижня обидві сторони конфлікту були зайняті внутрішніми справами. Поки терористи обох псевдореспублік вправлялись у внутрішніх конфліктах захоплюючи один у одного адміністративні будівлі та відправляючи у відставку власних «урядовців», президент Петро Порошенко завітав до парламенту з метою зробити необхідні кадрові призначення в силовому блоці.

З подання президента Верховна Рада призначила новим міністром оборони генерал-полковника Валерія Гелетея. Керівником Генерального штабу став генерал-лейтенант Віктор Муженко. Ще одним важливим кадровим рішенням стало призначення першим заступником глави Адміністрації Президента з питань координації силового блоку Юрія Косюка. 

Важливим досягненням українських силовиків на східному фронті стало взяття під контроль селища Миколаївка поблизу Слов’янська. В ході філігранної та злагодженої операції в полон було взято близько 50 терористів. Це сталося в п’ятницю 4 липня.

Контроль над Миколаївкою став вирішальною передумовою звільнення Слов’янська та Краматорська, які українські війська зайняли наступного дня — у суботу.

Терористи, під керівництвом Ігоря Гіркіна, залишила міста і втекли в Донецьк. Самі терористи пояснюють такий хід своєю «тактичною хитрістю», проте самі ж визнають, що після блискучого звільнення Миколаївки утримувати Слов’янськ стало неможливо.

Як це зазвичай буває в Україні, навіть в такій світлій події як звільнення Слов’янська після більш ніж двох місяців терористичного полону, українці намагаються шукати негатив. Зокрема, багато питань викликав вдалий прорив терористів в напрямку Донецька.

Існує декілька версій на цей рахунок. Зрадницько-конспірологічні теорії про змову керівництва АТО з кремлівськими терористами коментувати сенсу немає, а от на інших версіях варто зупинитись дещо детальніше.

Військово-політичний аналітик Дмитро Тимчук повідомляє, що в автоколоні терористів, що здійснювала прорив з Слов’янська були заручники з числа мирних жителів, що унеможливлювало знищення цієї колони за допомогою авіації.

Ще однією версією, яка існує на цей рахунок, є свідоме бажання українського військово-політичного керівництва зібрати сили терористів в одному місці. Враховуючи неоднорідність поглядів та переконань бойовиків-сепаратистів, а також їх різне керівництво та походження (безпосередні кремлівські агенти ФСБ-шного зразку, кримінальні банди пов’язані з місцевими «діячами», на зразок Ахмєтова і т. д.), а також враховуючи попередній досвід міжусобних конфліктів сепаратистів, ефект «павуків в банці» може зіграти свою позитивну роль.

Так чи інакше — два великих міста, а також значна частина території звільнена від терористів з мінімальними втратами серед місцевого населення, яке тепер має змогу повертатись до нормального життя, чому уже зараз всіляко сприяють державні служби та волонтерські організації. Крім того, зазначені міста відбулися відносно невеликими руйнуваннями, це також варто занести в актив, адже задача відновлення функціональності міст лежить на наших плечах. І це, безумовно, величезне досягнення українських Збройних Сил, Національної Гвардії та Служби Безпеки.

Як зазначив Петро Порошенко — він далекий від ейфорії, як далека від ейфорії і вся нація. Проте, фото з українськими нацгвардійцями на даху міськради Слов’янська з українським стягом уже стало символом переломного моменту у східній війні.

Пізніше з’явилася інформація від командира батальйону «Донбас» Семена Семенченка, що крім Слов’янська і Краматорська терористи покинули міста Дружківку і Констянтинівку, які вже активно беруться під контроль українськими силовиками. Таким чином, терористи фактично переходять на оборонну вісь Луганськ-Донецьк. Мета українських силовиків полягатиме в тому, щоб не дати їм часу закріпитись у найбільших містах Донбасу, так як це вони зробили в Слов’янську і Краматорську.

Тим часом, якщо українські військові звитяги не викликають ейфорії у українців, вони викликають глибоку стурбованість в наших «європейських партнерів». При чому, на відміну від тієї символічно-дипломатичної глибокої стурбованості, про яку ми всі так багато чули протягом Революції Гідності та подальших подій, пов’язаних з російською військовою агресією, нинішня глибока стурбованість європейців — цілком реальна.

Закінчення одностороннього перемир’я та перспектива тотального фізичного знищення проектів ДНР та ЛНР суттєво знижують вплив Кремля на Україну, чим загалом значно нівелюють вплив Росії на європейські та світові процеси.

Як ми уже зазначали в попередніх матеріалах, наразі Москва є інструментом в руках Берліну та Парижу в їх протистоянні зі Сполученими Штатами. Події та заяви минулого тижня цілком підтверджують цю теорію.

Зокрема, депутат німецького Бундестагу Марілуіз Бек в середу написала на своїй сторінці у Facebook, що з дипломатичних джерел їй стало відомо про загрозу прямого військового вторгнення Росії в Україну в разі введення секторальних санкцій з боку США та ЄС. Непогана «відмазка», погодьтесь?

Також в суботу з повідомлення групи «Інформаційний спротив» стало відомо, що європейські дипломати активно тиснуть на президента Порошенка, переконуючи його припинити активну фазу АТО. Водночас з тим посол Франції в Москві Жан-Моріс Ріпер, за повідомленням «Інтерфакс», заявив що Франція готова повернутись до співпраці з Росією у форматі G8. Як ви добре пам’ятаєте, Росія була виключена з G8 у відповідь на окупацію Криму.

Безумовно, така позиція європейських лідерів не може не обурювати. Проте і переоцінювати такі заяви не варто і ось чому. Україна сьогодні не лише у виграшному становищі, але і у команді-переможниці. Поки українські силовики, за мовчазної підтримки Сполучених Штатів, впевнено та методично знищують російських терористів на сході країни, будь-які спроби Старого Світу мирно врегулювати україно-російський конфлікт виглядають, м’яко кажучи жалюгідними. Важливо, щоб це розуміли не лише ми з вами, а і українське політичне керівництво. А судячи з останніх подій, політичне керівництво це розуміє. І, що важливо, такому розумінню сприяє громадська думка. Адже нація не пробачила б капітуляції після вчорашнього звільнення Слов’янська, Краматорська, Констянтинівки та Дружківки.

Не менш цікавим на тижні було і представлення президентського законопроекту про внесення змін до Конституції України. Зокрема, законопроектом передбачаються нові правила формування парламентської коаліції, додаткові повноваження Президента України щодо припинення діяльності ВР АРК чи органів місцевого самоврядування, кадрові призначення щодо подання главою держави до Верховної Ради України кандидатури Прем’єр-міністра України та інших політичних фігур, створення інституту президентських представництв в регіонах, скасування місцевих державних адміністрацій та інше. Про конституційні зміни ми ще встигнемо поговорити окремо, а зараз варто відмітити, що конституційні баталії між різними політичними силами набирають обертів. Проаналізувавши законопроект можна дійти висновку, що задекларована «децентралізація» наразі є досить умовною.

Вельми цікавими були і новини з українського півострова. Окупаційна влада вкотре починає заганяти себе в глухий кут. Цього разу після виїзного засідання Меджлісу у Херсонській області, главу Меджлісу Рефата Чубарова не впустили до Криму і заборонили в’їзд на 5 років. Таким чином, два головні провідники кримськотатарського народу — Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров, наразі персони нон-грата в Криму, що прогнозовано викличе невдоволення у кримчаків. Російська влада таким чином, хоче нейтралізувати кримськотатарську карту в Криму.

Крім вищезазначеного, в суботу вранці стало відомо, що обірвалось життя глави Української православної церкви Московського Патріархату митрополита Володимира. І вже зараз починають все частіше говорити про можливі перипетії навколо призначення нового глави УПЦ МП. Редакція уважно стежить за перебігом подій.

Ще одним ньюсмейкером тижня став Київський Міжнародний Інститут Соціології, що оприлюднив дані опитування на предмет партійних вподобань українських виборців. Так, за даними соціологів, якби вибори до Верховної Ради відбувалися наприкінці червня, то з усіх громадян України віком від 18 років за партію Ляшка проголосували б 12,5% (23,1% із тих, хто визначився) опитаних, в той час як за "Солідарність" Петра Порошенка проголосували б 3,4% (6,2%). І хоча згодом гендиректор КМІСу Володимир Паніотто визнав, що такий неочікуваний результат був викликаний тим, що в опитуванні не вказувався зв’язок президента з партією «Солідарність», дані дослідження все одно являють собою досить цікаву і, загалом, не дуже втішну картину. І про це ми обов’язково поговоримо вже наступного тижня.

Окрім свіжих матеріалів від «Наступної республіки», новий тиждень обіцяє бути багатим на важливі події в Україні і світі, за якими ми разом з вами будемо уважно слідкувати.

Звільнення Слов'янська

Теги: АТО, Крим, церква

comments powered by Disqus