Brexit: In or Out?

Статті 22.06.2016

В четвер 23 червня Британія вирішить чи залишатись їй в складі Європейського Союзу.

Проведення цього референдуму виборцям обіцяла Консервативна партія на чолі з Девідом Кемероном в ході минулорічної парламентської кампанії. На той час Торі керували країною в коаліції з Ліберально-демократичною партією, однак лібдеми завчасно відмовились вступати в подібну коаліцію вдруге, а тому соціологи та експерти пророкували консерваторам поразку.

Девід Кемерон не мав вибору і був змушений активізувати підтримку своєї партії євроскептичною публікою аби не віддати її послідовникам Найджела Фаража та його United Kingdom Independence Party (Ukip).

Попри всі прогнози Консервативна партія не лише повторила свій успіх, а й перевершила його отримавши змогу сформувати уряд самостійно. І тепер перед Кемероном постало нове завдання – не просто провести референдум, а й провалити його.

Шлях до референдуму

Першим ділом новий-старйи прем’єр Кемерон вступив в перемовини з ЄС і вже на початку цього року досяг успіху підписавши угоди про особливий статус Британії в Європейському Союзі. Угоди включають захист британської національної валюти, як і валюти інших країн ЄС, що не входять в єврозону, обмежують доступ трудових мігрантів з країн ЄС до соціальних програм Британії,  також виводять її з процесу «все більш тісної інтеграції», яку проводить Брюссель.

Назвавши цей успіх історичним, Кемерон призначив референдум на червень. Консервативна партія оголосила про свій нейтралітет в питанні так званого Brexit, проте ключові партійці одразу включились в боротьбу. До того ж в обох таборах.

Консервативне лідерство

Девід Кемерон очолив кампанію «Britain Stronger in Europe» за збереження членства в Унії, в той час як його співпартійці – колишній мер Лондона Боріс Джонсон і міністр юстиції Майкл Гоув стали головними спікерами кампанії «Vote Leave» за вихід з ЄС.

Таким чином Торі взяли контроль над перебігом кампанії в обох таборах, витіснивши своїх традиційних політичних конкурентів з центру інформаційного поля. Хоч лідер Лейбористів Джеремі Корбін і бере участь в офіційній кампанії за збереження членства, основну роль в ній все ж грає прем’єр-міністр. В той же час принципові опоненти консерваторів – Шотландська Національна Партія (SNP), яка стоїть на проєвропейських позиціях відмовилась вести кампанію разом з запеклим суперником і самостійно агітують за те, щоб Британія залишалась в ЄС.

Головний євроскептик країни Найджел Фараж з Ukip відмовився ділити платформу з Борісом Джонсоном і Майклом Гоувом і також веде свою кампанію за вихід з ЄС самостійно.

В таборі Торі

Для кращого розуміння політичної ситуації варто зазначити, що Девід Кемерон вже за декілька років залишить посаду голови партії, а, згідно з опитуваннями, найбільші шанси зайняти його місце мають його опоненти в даній кампанії – Джонсон і Гоув.

Однак, на думку експертів, перемога прихильників Brexit – не найкращий варіант розвитку політичної кар’єри для колишнього очільника британської столиці. Адже в цьому випадку Кемерон подасть у відставку і Джонсон має всі шанси зайняти його місце вже зараз. В такому разі на плечі Боріса ляже вся відповідальність за процес виходу з Унії і всі пов’язані з цим економічні проблеми.  

Натомість, значно перспективнішим виглядає варіант перемоги табору за збереження членства. Найвірогідніше перемогу єврофіли здобудуть з невеликою перевагою у декілька відсотків, в такому разі Девід Кемерон абсорбує весь негатив за наслідки цього рішення, а Джонсон і його прибічники очолять партію за декілька років, привівши з собою потужну євроскептичну базу, яка забезпечить Торі значний електоральний успіх.

Кампанія

Попри потужну підтримку про-ЄСівського табору експертною та міжнародною спільнотами, які підкреслюють всі труднощі та загрози безпрецедентного кроку, на порозі якого стоїть Британія, кампанія противників ЄС виглядає більш натхненною.

Єврофіли лякають виборців економічними та політичними труднощами, пов’язаними з обмеженням доступу до європейського ринку і неможливістю повернутись в ЄС в разі, якщо Британія проголосує за вихід.

Прихильники Brexit, не заперечуючи всіх труднощів, пов’язаних з виходом, наполягають на тому, що Британія, як п’ята економіка світу, матиме змогу самостійно укласти всі необхідні торгівельні угоди на кращих для себе умовах.

Популярною є теза про те, що сучасний Євросоюз – не та організація, до якої Британія долучалась першопочатково. На думку євроскептиків якби питання про вступ стояло сьогодні Британія однозначно відмовилась би від цієї ідеї.

Європейський Союз – не демократична організація, на чолі якої знаходяться політики, за якими немає жодного електорального контролю. Ця теза також знаходить підтримку у британських виборців, які не бажають віддавати контроль за своєю країною людині з ім’ям Жан-Клод Юнкер.

Важливим питанням цієї кампанії є іміграція. Попри очікування, противники ЄС не виступають з відвертими антиміграційними гаслами, натомість наполягаючи на несправедливості ситуації, за якої мігрантам з чужої для британців східної Європи легше знайти собі місце на островах, ніж вихідцям з країн Британської Співдружності – таких як Пакистан чи Індія.

Результати та наслідки

Успішна кампанія за Brexit принесла свої плоди – згідно з даними опитувань минулого тижня кількість прихильників виходу з ЄС досягла 55%, що дуже схвилювало табір єврофілів. Однак ситуацію змінила трагічна подія – вбивство депутата-лейбористки Джо Кокс, яка активно виступала за збереження членства в Унії. Її вбивця притримується протилежних поглядів, про що свідчать його слова «Britain first!»

Останні парламентські вибори, а також нещодавній референдум за незалежність Шотландії демонструють, що виборці з консервативною позиція менш охоче беруть участь в соціологічних опитуваннях, ніж люди з революційними чи реформаторськими переконаннями. Попри результати опитування, Шотландія лишилась в складі Сполученого Королівства, а Консервативна партія впевнено зберегла за собою право формувати уряд. Тож, схоже, Британія таки залишиться в складі ЄС.

Але кампанія уже не пройшла безслідно. Чи не вперше за останні роки євроскептична думка лунає не з уст маргінальних радикальних політиків, а критика ЄС піднялась на досить високий рівень і стосується ключових для сучасної політики питань.

Це не може не посилити позиції тих європейських сил, які сьогодні опонують Брюсселю, так само як і не може не послабити роль франко-німецького союзу. Шлях подальшої інтеграції поставлено під сумнів і єврочиновникам треба серйозно задуматись про реформування Унії.

Нелепов Віталій, «Наступна республіка» 

Brexit: In or Out?

comments powered by Disqus