Перший порятунок Києва

Історія 11.11.2015

Чи чули наші читачі про «Січневий заколот» 1918 року? В радянські час ці події називались «Січневим повстанням». Впевнені, що чули. Якимось дивом на честь цієї події в Києві навіть лишився пам`ятник поблизу станції метро «Арсенальна». Саме у січні 1918 року українські козаки-добровольці  під командуванням Симона Петлюри придушили більшовицький заколот на заводі «Арсенал». Серед козаків був і Олександр Довженко. Так-так, той самий Олександр Довженко, відомий кінорежисер, який через десяток років зніме фільм «Арсенал», так би мовити, з протилежної барикади. Важко навіть уявити, які почуття були у режисера.

Але це була вже не перша спроба червоного бунту. Була і інша, про яку більшовики намагались не згадувати зайвий раз: 11 листопада 1917 року.

2 листопада 1917 року в Києві почав роботу Третій всеукраїнський з'їзд військових. Понад дві тисячі делегатів та гостей зібралося в цирку Крутикова, що на Миколаївській вулиці. Цей цирк славився чудовою акустикою. Свого часу тут виступали всесвітньовідомі співаки Шаляпін та Собінов.

Серед обставин цілковитої анархії, 7 листопада 1917 р. більшовики на чолі з Володимиром Леніним повалили Тимчасовий Уряд і захопили владу. Центральна Рада не визнала більшовицького перевороту й осудила його. B Росії більшовики невдовзі здобули всю повноту влади, але в Україні, на Кубані й Дону зазнали поразки.

По обіді 7 листопада перед делегатами виступив голова Українського військового генерального секретаріату Симон Петлюра і сповістив про переворот в Москві та Петрограді. Він сказав, що серйозні події назрівають і в Києві, а отже є потреба на якийсь час перервати виконання своїх громадських обов'язків. Необхідно, щоб делегати «виконали свій обов'язок, як вояки». Петлюра закликав делегатів зі зброєю в руках стати на захист Центральної Ради. Після короткого обміну думок з'їзд одноголосно постановив зорганізуватись у полк. «З'їздівський» полк обсадив центральний телеграф на Володимирській вулиці, захопив центральну пошту на Хрещатику, виконав ще кілька бойових завдань.

У Києві 11-13 листопада 1917 р. дійшло до зіткнення Штабу Київської Військової Округи, що далі підтримував Тимчасовий Уряд, більшовицьких військових частин і Українського полку, сформованого з делегатів 3 Всеукраїнського Військового З'їзду, що підтримував Центральну Раду. Боротьба закінчилася поразкою російсько-більшовицького штабу, який виїхав на Дон, і придушенням більшовицького повстання. На третій день боїв у Києві необхідність існування «з'їздівського» полку минула. Отож «особовий склад» повернувся на Миколаївську до «Гіппо-паласу» - кінного цирку Крутікова - продовжувати перервані засідання. Ось такі українці: мітингували, засідали, організували добровольців, перемогли комуністів і повернулись засідати знову. Нудно…

B Україні більшовики мали мізерний вплив. Навіть у 1918 р. їх налічувалося тут 4-5 тисяч. Навіть у районах, де більшість населення були робітниками (Донецький вугільний та Криворізький залізорудний басейни, або Донкривбас), більшовики не мали серйозної влади. Вони вороже ставилися до українського руху, вважаючи, що він підірве «єдність робітничого класу». Пізніше націонал-більшовик Микола Скрипник з гіркотою заявить «Для більшості членів нашої партії Україна не існувала як національна одиниця».

Вкрай відверто висловлювався один з більшовицьких вождів в Україні Г. Пятаков:

«Mи не повинні підтримувати українців, оскільки їхній рух невигідний пролетаріатові. Росія не може існувати без українського цукру, промисловості, вугілля, крупи тощо». Ленін же був обережнішим політиком і тому висловив хитромудре твердження про право пригноблених націй на самоврядування, насправді проводячи протилежну лінію.

Конфлікт між більшовиками і ЦP був невідворотним. Перші залпи українсько-більшовицької війни пролунали на вулицях Києва. Тепер залпи лунають на нашому донецькому фронтиhі.

Іван Дубченко, «Наступна республіка»

Перший порятунок Києва

comments powered by Disqus