Наступна стрічка: «Ceux de 14: Ті, з чотирнадцятого»

Культура 30.05.2015

Велика Війна залишила великий слід в душах європейців. На полях Шампані та Фландрії змінювався світогляд непросто людей, а націй. Це помітно в найкращому взірці – літературі.

Якщо взяти за приклад Німеччину та Францію, то ми побачимо велику прірву в розумінні суті речей. Юнгер та інші німецькі письменники того часу романтизували війну, зображували її як свою «матір». Тут вони мали рацію, бо Велика війна дійсно породила правих консерваторів у Веймарі.

Але Франція – це зовсім інший випадок, країна-переможниця майже не мала письмеників-переможців. Барбюс, Селін, ля Рошель, Женевуа та інші показували на сторінках своїх творів страшні картини реальної війни, хоч це й була війна за рідну для них землю, але навіть це не стало світоглядним фундаментом для тих людей. Байдужість. Саме байдужість до майбутнього держави, народу, навіть самих себе, стала основною рисою тодішних французів.

Але мова сьогодні піде про багатосерійний фільм, котрий є символічним не тільки за назвою, а й за сюжетом, за людьми про яких він був знятий. Настрої та емоції,що переживають головні герої, можуть бути не чужими нам з вами в цей час.

«Ті, з чотирнадцятого» – фільм за однойменною трилогією Моріса Женевуа, лейтенанта французськой армії. Такий собі французський Юнгер, патріот Франції, відмінник-випускник престижних навчальних закладів. За декілька місяців він отримує звання лейтенанта, а потім починається справжня війна. Війна, яка докорінно змінила уявлення про світ. Війна, яка ламала долі. Втрата друзів, любов та апатія окопної війни та тільки одне бажання – миру та правди про все що відбулося на цій війни.

Кульмінацією всього фільму та військової кар'єри Женевуа є битва при Лез-Єпаржі. Вона детально показана у фільмі. Іронія долі – в той саме час коли Женевуа був зі своїми людьми на позиціях рідного 106-го полку при Лез-Єпаржі, молодий юнак Ернст Юнгер як раз стояв навпроти них зі своїм 73-м ганноверським полком. Хто зна, можливо, вони тримали один одного на прицілі.

Глеб Парфьонов

Наступна стрічка:  «Ceux de 14: Ті, з чотирнадцятого»

comments powered by Disqus